Описано основні методи клінічних досліджень: загальний аналіз крові, сечі, дослідження мокротиння, які найширше застосовуються в медичній практиці. Висвітлено принципи та методики визначення показників, значення показників у нормі та їх зміни залежно від патології. Проаналізовано вплив лікарських препаратів на показники клініко-лабораторного обстеження. Наведено довідник лабораторних і функціональних показників здорової людини. Запропоновано термінологічний словник.

В роботі детально описано патогенетичні ситуації в тканинах суглобів, подано клінічні та рентгенологічні критерії захворювання, різні методи діагностики - морфологічні, біохімічні, імунологічні, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, артроскопія та ультразвукові дослідження суглобів. Аналізується підхід до лікування захворювання, який базується на комплексності, а та включає в себе неперервність і етапність. Комплексне лікування грунтується на використанні медикаментозних препаратів, фізіотерапії, в тому числі курортно-санаторних факторів, магнітотерапії, лазеротерапії, мануальної терапії, методів витягування кінцівок, лікувальної фізкультури та масажу, а також попереджувальної та коригуючої ортопедії. Подано детальну інформацію про медикаментозні препарати, які використовуються для лікування остеоартрозів.

розглянуто історію фармації України як невід'ємну складову загальноісторичного процесу, в контексті розвитку світової цивілізації. Проаналізовано розвиток аптечної справи України у ХІІ-ХІХ ст., охарактеризовано історію аптечної служби України у ХХ ст., фармацевтичної освіти. Висвітлено наукові досягнення української фармацевтичної науки, діяльність державних українських наукових центрів лікарських засобів, зокрема, Національної академії наук України як центру фундаментальних досліджень у галузі розробки лікарських засобів, Академії медичних наук України, Української фармацевтичної академії, Українського науково-дослідного інституту фармакотерапії ендокринних захворювань тощо. Показано історію розвитку промислової фармації України з моменту зародження та становлення в кінці ХІХ - першій половині ХХ ст. до сьогодення, її проблеми та перспективи.

Проведені дослідження показали, що всі вивчені синтетичні аналоги флавоноїдів є малотоксичними речовинами, які виявили антицитолітичну та антиоксидантну активність на моделі гострого тетрахлорметанового ураження печінки. У процесі експерименту встановлено, що з 27-ми вивчених сполук 13 виявляють антицитолітичну активність та 8 - антиоксидантну. Серед похідних флавонів виражену гепатопротекторну активність виявила сполука 2.9., для якої характерні антицитолітична (45,7 %) та антиоксидантна(60,9 %) активність. У групі флавонолів високу мембранопротекторну активність виявив незаміщений флавонол під шифром 3.1 (антицитолітична активність - 42,7 % та антиоксидантна активність - 72,2 %). Усі 6-заміщені флаванони (сполуки 4.1, 4.3 - 4.6) виявляють виражену антицитолітичну активність (69,7 - 82,4 %).

Зазначено, що розвиток запально-деструктивних захворювань нирок супроводжується значними біохімічними змінами у внутрішньому середовищі організму, що вірогідно відображають перебіг патології. Наведено результати фармакологічного вивчення засобів з вираженими мембранопротекторними та антиоксидантними властивостями на моделі адріаміцинової нефропатії у щурів. У рамках дослідження було визначено вплив на біохімічні показники крові лабораторних тварин таких субстанцій та експериментальних комбінацій, як глюкозаміну гідрохлорид, глюкозаміну сульфат, N-ацетилглюкозамін, глюкозаміну пентаацетат та комбінації глюкозаміну гідрохлориду і N-ацетилглюкозаміну з диклофенаком натрію. Результати експерименту свідчать про те, що у порівнянні з контрольними препаратами ("Диклофенак натрію", "Преднізолон", "Фраксипарин") досліджувані засоби вірогідно нормалізують показники азотистого та білкового обміну, швидкості клубочкової фільтрації, а також процесів вільнорадикального окиснення. Подібний комплекс фармакологічної активності взагалі може бути охарактеризований як нефропротекторний і найбільше виражений у глюкозаміну гідрохлориду, N-ацетилглюкозаміну та їх комбінацій з диклофенаком натрію.

Отмечено, что развитие воспалительно-деструктивных заболеваний почек сопровождается значительными биохимическими изменениями во внутренней среде организма, которые достоверно отображают течение патологии. В работе приведены результаты фармакологического изучения средств с выраженными мембранопротекторными и антиоксидантными свойствами на модели адриамициновой нефропатии у крыс. В рамках исследования было определено влияние на биохимические показатели крови лабораторных животных таких субстанций и экспериментальных комбинаций, как глюкозамина гидрохлорид, глюкозамина сульфат, N-ацетилглюкозамин, глюкозамина пентаацетат и комбинации глюкозамина гидрохлорида и N-ацетилглюкозамина с диклофенаком натрия. Результаты эксперимента свидетельствуют о том, что в сравнении с контрольными препаратами (диклофенаком натрия, преднизолоном, фраксипарином) исследуемые средства достоверно нормализуют показатели азотистого и белкового обменов, скорость клубочковой фильтрации, а также процессы свободнорадикального окисления. Подобный комплекс фармакологической активности в целом может быть охарактеризован как нефропротекторный и наиболее выражен у глюкозамина гидрохлорида, N-ацетилглюкозамина и их комбинаций с диклофенаком натрия.

The development of inflammatory destructive diseases of kidneys is known to be accompanied by significant biochemical changes in the internal environment of an organism, which reflect authentically the course of pathology. The results of the pharmacological study of drugs with the marked membrane-protective and antioxidative properties on the model of adriamycin nephropathy in rats have been presented in the article. The influence of such substances and experimental compositions as glucosamine hydrochloride, glucosamine sulphate, N-acetylglucosamine, glucosamine pentaacetate and combinations of glucosamine hydrochloride, N-acetylglucosamine with sodium diclofenak on the blood biochemical indexes of the laboratory animals has been determined in this research. The results of investigation demonstrate that in comparison with the control drugs (sodium diclofenak, prednisolone, fraxiparin) the experimental drugs normalize authentically indexes of nitrogenous and protein exchange, glomerular filtration rate, as well as free radical oxidation. The similar complex of the pharmacological activity as a whole may be characterized as nephroprotective and it is more markedly expressed in glucosamine hydrochloride, N-acetylglucosamine and their combinations with sodium diclofenak.

Оцінено за допомогою біохімічних методів вплив глюкозаміну гідрохлориду та парацетамолу за сумісного використання на обмін неколагенових білків сполучної тканини, а також на вираженість розвитку запалення за умов дистрофічного процесу в експерименті. Визначено композицію, найбільш придатну для створення нового протиартрозного препарату з поєднанням хондропротекторної та протизапальної активності для лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів, ускладнених запальним процесом. Комплексний аналіз біохімічних показників, які характеризують хондропротекторні і протизапальні властивості композицій глюкозаміну гідрохлориду з парацетамолом у масовому співвідношенні 2:1; 4:1 і 8:1 в дозі 50 мг/кг, показав, що композиції глюкозаміну гідрохлориду з парацетамолом у різних масових співвідношеннях діють на суглобовий хрящ різним чином. Найбільш сприятливий вплив на хрящову тканину, яка знаходиться в стані кортикостероїдної дистрофії, був зафіксований за співвідношення зазначених компонентів 4:1, що склало для глюкозаміну гідрохлориду 40 мг/кг, а для парацетамолу - 10 мг/кг. Така композиція характеризується збалансованим сполученням хондропротекторних і протизапальних властивостей, що є оптимальним для створення протиартрозного препарату на основі глюкозаміну і парацетамолу.

Наведено результати вивчення динаміки вмісту N-ацетилглюкозаміну (N-ацГА) у сироватці крові та тканинах лабораторних тварин з модельною запально-деструктивною патологією нирок, шлунка та суглобового хряща під впливом експериментальної терапії глюкозаміну гідрохлоридом (ГА) та N-ацетилглюкозаміном. Проведений аналіз результатів досліджень дозволяє виділити загальні тенденції щодо вмісту ендогенного N-ацГА у сироватці крові та тканинах у тварин з різною експериментальною патологією. За умов розвитку запально-деструктивних процесів спостерігається зниження вмісту N-ацГА в органах та відповідне його підвищення в сироватці крові, що пояснюється їх сполучнотканинним походженням і може бути діагностичним критерієм ступеня ураження органу та критерієм ефективності терапії. Екзогенне введення глюкозаміну гідрохлориду та N-ацетилглюкозаміну сприяє нормалізації ендогенних резервів даного аміноцукру, що підтверджується показниками біохімічних досліджень.

На підставі детального аналізу літературних джерел з питань експериментального моделювання ниркової патології у лабораторних тварин запропоновано для проведення скринінгових досліджень використовувати адріаміцинову нефропатію (АДР-нефропатію) у щурів, яка є вільнорадикальною моделлю ураження ниркового фільтра. Проведено експериментальне дослідження такої моделі та її модифікації з метою використання у фармакологічному скринінгу засобів, що мають мембранопротекторну дію і впливають безпосередньо на базальну мембрану ниркового клубочка. Встановлено, що найбільш раціональним способом відтворення досліджуваної експериментальної моделі у щурів є застосування адріаміцину у дозі 10 мг/кг за умови внутрішньоочеревинного введення у фізіологічному розчині з концентрацією діючої речовини 1 мг/мл. Це дозволяє не тільки отримати протягом двох тижнів розвинуту клінічну картину запально-деструктивного ураження нирок, але й запобігти розвитку некротичних зон у місці введення розчину нефротоксичного агента. Одержані результати дозволяють рекомендувати дану модель нефропатії для широкого застосування в експериментальній фармакології.

Наведені результати вивчення гіпоазотемічних властивостей глюкозаміну гідрохлориду за умов розвитку експериментальної гострої та хронічної ниркової недостатності у білих нелінійних щурів. Одержані дані свідчать, що під впливом дослідного аміноцукру у порівнянні з групою контрольної патології відбувається посилення клубочкової фільтрації, що проявляється зниженням вмісту сечовини та креатиніну в крові тварин в 1,5 - 2,4 рази та підвищенням кліренсу цих речовин у 2,8 - 4,3 рази. Найбільшу активність гексозамін проявив на моделі хронічної ниркової недостатності на 21-у добу дослідження. Таким чином, глюкозаміну гідрохлорид за умов ренальної уремії чинить гіпоазотемічну дію і може використовуватись для лікування пацієнтів з запально-деструктивними захворюваннями нирок на тлі ниркової недостатності.

Приведены результаты изучения гипоазотемических свойств глюкозамина гидрохлорида в условиях развития экспериментальной острой и хронической почечной недостаточности у белых нелинейных крыс. Полученные данные свидетельствуют, что под влиянием исследуемого аминосахара происходит усиление клубочковой фильтрации, что проявляется снижением содержания мочевины и креатинина в крови животных в 1,5 - 2,4 раза и повышением клиренса этих веществ в 2,8 - 4,3 раза. Наибольшую активность данный гексозамин проявил на модели хронической почечной недостаточности на 21-е сутки исследования. Таким образом, глюкозамина гидрохлорид в условиях ренальной уремии оказывает гипоазотемическое действие и может использоваться для лечения пациентов с воспалительно-деструктивными заболеваниями почек на фоне почечной недостаточности.

The results of studying the hypoazotemic properties of glucosamine hydrochloride in the conditions of development of experimental acute and chronic renal failure in white non-linear rats have been presented in the article. The data obtained testify that under the influence of the aminosugar investigated the intensification of the glomerular filtration occurs; it is manifested by decrease of the urea and creatinine content in the blood of animals in 1,5-2,4 times and increase of the clearance of thesesubstances in 2,8-4,3 times. The highest activity of the given hexosamine revealed in the chronic renal failure model in the 21-th day of the research. Thus, glucosamine hydrochloride has a hypoazotemic action in the conditions of the renal uremia and itcan be used for treating the patients with the kidney inflammatory-destructive diseases on the background of renal failure.

Зазначено, що пошук ефективних засобів патогенетичного лікування хронічних гломерулонефритів є актуальною і до цього часу невирішеною проблемою сучасної нефрології. Відомо, що важливим компонентом базальної мембрани нефронів є аміноцукор глюкозамін, що входить до складу її захисного шару, утвореного глікозаміногліканами. У зв'язку з цим глюкозамін та деякі його похідні проявляють виражені нефропротекторні властивості, підтверджені в ході експериментальних досліджень на тваринах з доксорубіциновою нефропатією. Наведено результати вивчення фармакологічних властивостей глюкозаміну гідрохлориду та N-ацетилглюкозаміну за умов розвитку у щурів експериментального аутоімунного гломерулонефриту. У рамках дослідження було визначено вплив даних субстанцій на функціональні показники нирок та деякі клінічні показники крові тварин з гломерулонефритом. Результати експерименту свідчать про те, що у порівнянні з контрольними препаратами дослідні засоби вірогідно знижують прояви нефротичного та набрякового синдромів, посилюють клубочкову фільтрацію і канальцеву реабсорбцію, а також покращують клінічні показники крові. Подібний комплекс фармакологічної активності дозволяє рекомендувати представлені гексозаміни для використання у комплексній терапії пацієнтів з хронічними гломерулонефритами.

Поиск эффективных средств патогенетической терапии хронических гломерулонефритов является актуальной и в настоящее время нерешенной проблемой современной нефрологии. Известно, что важнейшим компонентом базальной мембраны нефронов является аминосахар глюкозамин, который входит в состав ее защитного слоя, образованного гликозаминогликанами. В связи с этим глюкозамин и некоторые его производные проявляют выраженные нефропротекторные свойства, которые были подтверждены в ходе экспериментальных исследований на животных с доксорубициновой нефропатией. Представлены результаты изучения фармакологических свойств глюкозамина гидрохлорида и N-ацетилглюкозамина в условиях развития у крыс экспериментального аутоиммунного гломерулонефрита. В рамках исследования было определено влияние данных субстанций на функциональные показатели почек и некоторые клинические показатели крови животных с гломерулонефритом. Результаты эксперимента свидетельствуют о том, что в сравнении с контрольными препаратами исследуемые средства достоверно снижают проявления нефротического и отечного синдромов, усиливают клубочковую фильтрацию и канальцевую реабсорбцию, а также улучшают клинические показатели крови. Подобный комплекс фармакологической активности позволяет рекомендовать представленные гексозамины для использования в комплексной терапии пациентов с хроническими гломерулонефритами.

The search of effective agents for chronic glomerulonephrites pathogenetic therapy is an actual and currently unsolved problem of modern nephrology. It is known that the major component of a kidney basement membrane is the aminosugar glucosamine, which is a part of its protective layer formed by glycosaminoglycans. Due to this fact glucosamine and some of its derivatives reveal the marked nephroprotective properties, which have been confirmed in the experimental studies on animals with doxorubicine nephropathy. The pharmacological research results of glucosamine hydrochloride and N-acetylglucosamine in the conditions of the experimental autoimmune glomerulonephritis in rats have been presented in this work. The influence of these substances on the functional kidney parameters and some clinical blood indices of animals with a glomerulonephritis have been determined in the course of the research. The results of the experiment demonstrate that in comparison with the reference drugs the agents studied authentically reduce the nephrotic and hydropic syndrome presentations, intensify a glomerular filtration and a tubular reabsorption, as well as improve the clinical blood indices. The similar complex of pharmacological activity allows recommending thesehexosamines for using them in the complex therapy of patients with chronic glomerulonephrites.

Розглянуто астено-невротичний синдром (АНС) - симптомокомплекс, який часто зустрічається і адекватне лікування якого поліпшує стан хворих. Клінічні випробовування (ІІ фаза) препарату "Меновален" (капсули) виробництва ЗАТ НПЦ "Борщагівський ХФЗ" були проведені на 120-ти хворих з астено-невротичним синдромом на тлі гіпертонічної хвороби І стадії або з вегетосудинною дистонією за гіпертонічним типом. Хворі основної групи (80 хворих) приймали препарат, що досліджується, а у групі порівняння (40 хворих) застосовували препарат "Персен" (драже) виробництва фірми "Lek" (Словенія). Дозування в обох групах - по 1 капсулі/драже 3 рази на день. Тривалість прийому препаратів склала 21 день. У результаті проведеного лікування стан хворих значно поліпшився, суттєво знизився показник індексу тривоги, прогресуюче зменшилась кількість осіб з симпатикотонією та збільшилась з ейтонією, також достовірно зменшилися показники артеріального тиску. Крім того, препарати мали антиаритмічну дію. Встановлена можливість застосування препарату "Меновален", що досліджувався, хворими, у яких є схильність до послаблення стулу. Меновален добре переноситься та не викликає побічних реакцій. За ефективністю він відповідає препарату порівняння та рекомендований до широкого застосування.

Рассмотрено астено-невротический синдром (АНС) - часто встречающийся симптомокомплекс, адекватное лечение которого улучшает состояние больных. Клинические испытания препарата "Меновален" (ІІ фаза) (капсулы) производства ЗАО НПЦ "Борщаговский ХФЗ" были проведены на 120-ти больных с АНС на фоне гипертонической болезни І стадии или вегетососудистой дистонии по гипертоническому типу. Больные основной группы (80 человек) принимали исследуемый препарат, а в группе сравнения (40 человек) использовали препарат "Персен" (драже) производства фирмы "Lek" (Словения). Дозировка в обеих группах - по 1 капсуле/драже 3 раза в день. Курс лечения - 21 день. В результате проведенного лечения состояние больных значительно улучшилось, существенно снизился показатель индекса тревоги, прогрессирующе уменьшилось число лиц с симпатикотонией и увеличилось - с эйтонией, а также достоверно снизились показатели артериального давления. Кроме того, препараты оказывали антиаритмическое действие. Установлена возможность применения исследуемого препарата "Меновален" у пациентов с наклонностью к послаблению стула. Меновален хорошо переносится и не вызывает побочных эффектов. По эффективности меновален сопоставим с препаратом сравнения и рекомендован к широкому применению.

Asthenoneurotic syndrome (ANS) is a frequently occurring symptom complex, it appropriate treatment improves the state of patients. The clinical trials of Menovalen drug (phase II) in capsules produced by the joint-stock company scientific and manufacturing centre "Borschagovskiy chemical and pharmaceutical plant" (Ukraine) have been carried out in XXX patients with asthenoneurotic syndrome on the background of the 1st stage hypertension or vegeto-vascular dystonia of hypertention type. Patients of the main group (80 patients) took the drug studied, and "Persen" drug in dragees produced by "Lek" (Slovenia) was used in the group of comparison (40 patients). The dosage in both groups was 1 capsule/dragee 3 times a day. The therapy duration was 21 days.As a result of the treatment performed the state of the patients essentially improved, the anxiety index substantially decreased, a number of persons with sympathicotonia decreased progressively. The number of the persons with eitonia increased, as well as the indexes of the blood pressure authentically decreased. Besides, the drugs had an anti-arythmic action. The possibility to use Menovalen for patients with the tendency to diarrhea has been found. Menovalen is well tolerated and it doesn't cause side effects. Menovalen efficiacy corresponds to the reference drug and it is recommended for a wide application.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282к

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено основні положення клінічної фармакології. На сучасному методичному рівні розглянуто питання фармакодинаміки, фармакокінетики. Показано роль фармацевта (провізора, клінічного провізора) у системі фармакологічного нагляду у різних країнах світу. Визначено взаємодію та побічну дію антигіпертензивних, антиангіанальних, антиаритмічних лікарських засобів, а також препаратів, використованих для корекції порушень ліпідного обміну, за серцевої недостатністі, порушеннь бронхіальної прохідності та тих, що впливають на систему згортання крові.

Освещены основные положения клинической фармакологии. На современном методическом уровне рассмотрены вопросы фармакодинамики, фармакокинетики. Показана роль фармацевта (провизора, клинического провизора) в системе фармакологического надзора разных стран мира. Определено взаимодействие и побочное действие антигипертензивных, антиангинальных, антиаритмических лекарственных средств, а также препаратов для коррекции нарушений липидного обмена, при сердечной недостаточности, нарушении бронхиальной проходимости и тех, которые влияют на систему сворачивания крови.

На сучасному методичному рівні розглянуто класифікацію, фармакодинаміку, фармакокінетику, взаємодію та побічну дію анальгетиків, імуномодуляторів, лікарських засобів, які використовуються для лікування гастродуоденальних виразок. Увагу приділено клінічній фармакології (КФ) лікарських засобів, які впливають на функцію печінки, а також КФ психофармакологічних, протизапальних, антибактеріальних, синтетичних хіміотерапевтичних, противовірусних, протипухлинних і хондропротекторних препаратів.

На современном методическом уровне рассмотрены классификация, фармакодинамика, фармакокинетика, взаимодействие и побочное действие анальгетиков, иммуномодуляторов, лекарственных средств, которые используются при лечении гастродуоденальных язв. Внимание уделено клинической фармакологии (КФ) лекарственных средств, влияющих на функцию печенки, а также КФ психофармакологических, противовоспалительных, антибактериальных, синтетических химиотерапевтических, противовирусных, противоопухолевых и хондропротекторных препаратов.

Изучено влияние нового нестероидного противовоспалительного препарата "Анальбен" на структурно-метаболические показатели суставного хряща здоровых животных. Методами световой, поляризационной и электронной микроскопии не выявлено разницы в структурной организации капсулы сустава и менисков у животных контрольной и опытной групп, нарушений в ориентационной упорядоченности коллагена и ГАГ в матриксе суставного хряща, нарушений в организации клеток и матрикса. На основании полученных результатов можно заранее классифицировать изучаемый препарат как хондронейтральный.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.2-52

Рубрики:

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457-387

Рубрики:

Хірургія окремих ділянок, систем і органів

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - порівняльне вивчення ультрацерогенної дії препаратів "Денебол", "Целекоксиб", "Німесулід", "Диклофенак" у дослідах на щурах із патологією суглобового хряща та зі змодельованою патологією. Проведене дослідження підтвердило добру шлункову переносимість денеболу. Навіть за тривалого (60 днів) застосування препарат виявляв мінімальну ульцерогенну дію на слизову оболонку травного тракту. Завдяки достатньо низькому відсотку гастротоксичної дії денебол можна рекомендувати як препарат вибору для лікування пацієнтів групи ризику ускладнень з боку травного тракту.

Поиск средств нефропротекторного действия является актуальной проблемой современной экспериментальной фармакологии. Приведены результаты фармакологического скрининга средств, которые потенциально обладают подобными свойствами, на модели адриамициновой нефропатии у крыс. В рамках данного исследования изучено влияние на клинические и биохимические показатели лабораторных животных таких субстанций и экспериментальных композиций, как глюкозамина гидрохлорид, глюкозамина сульфат, N-ацетилглюкозамин, глюкозамина пентаацетат, и комбинаций глюкозамина гидрохлорида и N-ацетилглюкозамина с диклофенаком натрия. Результаты эксперимента свидетельствуют о том, что по сравнению с контрольными препаратами ("Диклофенак натрия", "Преднизолон", "Фраксипарин") исследуемые средства достоверно снижают проявления нефротического и отечного синдромов, а также нормализуют клинические и биохимические показатели крови крыс. Это в целом может быть охарактеризовано как нефропротекторное действие, наиболее выраженное у таких исследуемых аминосахаров, как глюкозамина гидрохлорид, N-ацетилглюкозамин и их комбинаций с диклофенаком натрия.

Изучение профиля безопасности препарата "Реопирин" (раствор для инъекций в ампулах по 5 мл, производства АО "Гедеон Рихтер", Венгрия) при внутримышечном введении по 5 мл один раз в сутки в течение трех суток у 3 600 больных с болевым синдромом различного генеза в шести ведущих клинических центрах Украины свидетельствует об эффективности и безопасности этого препарата при медицинском использовании.